Якщо ви прагнете підвищити свою прибутковість без необхідності розширювати асортимент продукції або клієнтську базу, високоефективною стратегією є стратегічне зниження собівартості реалізованої продукції (COGS). Визначивши та впровадивши заходи, спрямовані на скорочення витрат, пов’язаних із закупівлею продукції, яку ви пропонуєте, ви можете значно підвищити свій прибуток. Такий підхід дозволяє вам збільшити свої прибутки без проблем і вимог, пов’язаних з диверсифікацією асортименту продукції або розширенням охоплення ширшої аудиторії клієнтів.

Зниження собівартості передбачає ретельний аналіз різних елементів, що впливають на прямі витрати, понесені при виведенні вашої продукції на ринок. Це включає ретельний аналіз витрат, пов’язаних із сировиною, робочою силою, виробництвом та будь-якими іншими компонентами, що є невід’ємною частиною виробничого процесу. Оптимізуючи ці фактори витрат, ви не лише збільшите прибуток, але й зміцните фінансове здоров’я свого бізнесу.

По суті, краса цього підходу полягає в його здатності забезпечити прямий і негайний вплив на ваш прибуток. На відміну від стратегій, які вимагають значних маркетингових зусиль або розробки абсолютно нових лінійок продукції, зниження собівартості дозволяє відносно просто покращити фінансові показники. Це стратегічний маневр, який фокусується на операційній ефективності та рентабельності, пропонуючи стійкий шлях до підвищення прибутковості.

Короткий огляд собівартості реалізованих товарів (COGS)

У постійно мінливій сфері бізнес-операцій ключовим показником, який має значний вплив на фінансовий менеджмент, є собівартість реалізованої продукції (COGS).

Що таке собівартість?

Собівартість реалізованої продукції (COGS) – це сукупність прямих витрат, понесених підприємством на виробництво товарів чи послуг, які воно продає протягом певного періоду. Сюди входять витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом або придбанням продукції, такі як сировина, робоча сила та виробничі накладні витрати. Розрахунок собівартості має фундаментальне значення для визначення валового прибутку компанії та оцінки її загальних фінансових показників.

Розбивка собівартості передбачає поділ її на дві окремі складові: прямі та непрямі витрати.

Прямі витрати – це конкретні витрати, які можна безпосередньо віднести до виробництва певного товару чи послуги. Ось поширені приклади прямих витрат:

• Сировина та матеріали: Вартість матеріалів, які використовуються у виробництві або виробничому процесі, є прямими витратами.
• Витрати на оплату праці: Прямі витрати на оплату праці включають заробітну плату та інші виплати працівникам, які безпосередньо задіяні у виробничому процесі.
• Виробничі запаси: Вартість витратних матеріалів, які використовуються безпосередньо у виробничому процесі, таких як інструменти, енергія та інші витратні матеріали, кваліфікується як прямі витрати.
• Прямі витрати: Деякі витрати, які не є сировиною чи робочою силою, безпосередньо пов’язані з конкретним проектом або продуктом.

Непрямі витрати – це витрати, які не можуть бути безпосередньо пов’язані з конкретним продуктом, послугою чи проектом. На відміну від прямих витрат, які безпосередньо пов’язані з виробничим процесом, непрямі витрати виникають для загальної вигоди бізнесу, і їх складно віднести до конкретного об’єкта витрат. Ось найпоширеніші приклади непрямих витрат:

• Накладні витрати: Витрати, пов’язані із загальним функціонуванням бізнесу, такі як оренда, комунальні послуги та канцелярське приладдя, вважаються непрямими витратами.
• Адміністративна заробітна плата: Заробітна плата працівників, які виконують адміністративні функції, наприклад, управлінського та допоміжного персоналу, зазвичай розглядається як непрямі витрати.
• Амортизація: Поступова втрата вартості активів з часом, відома як амортизація, часто розглядається як непрямі витрати.
• Витрати на страхування: Загальне страхування бізнесу, що охоплює різні аспекти діяльності компанії, наприклад, страхування відповідальності, вважається непрямими витратами.
• Податки: Податки, які застосовуються до всієї бізнес-операції, а не до конкретних продуктів чи послуг, відносяться до категорії непрямих витрат.

Як розрахувати собівартість проданих товарів?

Опанування розрахунку собівартості є невід’ємною частиною ефективного фінансового менеджменту. Формула для COGS проста: Собівартість = Запаси на початок періоду + Закупівлі протягом періоду – Запаси на кінець періоду. Проілюструємо це на практичному прикладі:

Припустимо, що запаси компанії на початок періоду становлять $50 000, закупівлі протягом періоду – $30 000, а запаси на кінець періоду – $20 000.

Цей приклад, наданий ProfitBooks, підкреслює простоту розрахунку та його першочергову важливість для оцінки структури витрат компанії.

У випадку зміни прямих витрат існує три підходи до розрахунку собівартості:

1. FIFO (першим прийшов, першим пішов)
2. LIFO (Last In, First Out)
3. Середня вартість

Уявімо, що ви випустили продукцію для перепродажу трьома окремими партіями протягом року. Вам вдалося продати загалом 400 одиниць.

• Партія 1: 100 одиниць по $12 за штуку (загалом $1,200)
• Партія 2: 250 одиниць по $12,50 за штуку (всього $3,125)
• Партія 3: 150 одиниць по $13 за штуку (загалом $1,950)

FIFO
Застосування методу ФІФО передбачає припущення, що перші придбані товари були продані першими. Таким чином, ви продали 100 виробів по $12 за штуку, 250 виробів по $12.50 за штуку і 50 виробів по $13 за штуку. Розрахунок собівартості дає загальну суму $4,975.

(100 * $12) + (250*$12.50) + (50 * $13) = $4,975

LIFO
При використанні методу LIFO ви припускаєте, що останні придбані товари були продані першими. Отже, ви продали 150 виробів по $13 за штуку і 250 виробів по $12,50 за штуку, в результаті чого собівартість склала $5,075.

(150 * $13) + (250 * $12.50) = $5,075

Середня вартість
Метод середньої вартості враховує середню вартість кожного продукту. У цьому випадку ваші середні витрати становлять $12,55 за одиницю.

((100 * $12) + (250 * $12.50) + (150 * $13)) / 500 = $12.55

Після того, як ви визначите середню вартість, можна розрахувати собівартість.

Переваги COGS для бізнесу

Заглиблення в переваги аналізу собівартості виявляє безліч переваг для бізнесу. Від формування цінової стратегії до оптимізації управління запасами – ретельний аналіз собівартості може допомогти бізнесу приймати обґрунтовані фінансові рішення. Крім того, він дає уявлення про ефективність виробництва та допомагає визначити сфери для скорочення витрат.

5 порад для зниження собівартості

Зниження собівартості є стратегічним імперативом для підприємств, які прагнуть максимізувати прибуток. Ось п’ять дієвих порад, як цього досягти:

1. Оптимізуйте управління запасами: Впроваджуйте ефективні системи контролю запасів, щоб мінімізувати витрати на утримання та зменшити ризик застарівання.
2. Використовуйте технології: Використовуйте сучасне бухгалтерське програмне забезпечення та інструменти фінансового моделювання для оптимізації процесів, підвищення точності та виявлення можливостей для економії коштів.
3. Ведіть переговори з постачальниками: Побудова міцних відносин з постачальниками може призвести до вигідних умов, оптових знижок та загального зниження витрат на сировину.
4. Оцініть операційні витрати: Ретельно проаналізуйте операційні витрати, включно зі страхуванням, автокредитуванням та професійними послугами, щоб виявити сфери, де можна заощадити без шкоди для якості.
5. Впроваджуйте маркетингові стратегії: Посилюйте маркетингові зусилля, щоб підвищити впізнаваність продукту, потенційно збільшуючи обсяги продажів і розподіляючи постійні витрати на більшу базу доходів. Ви можете ознайомитися з нашим списком авторитетних маркетингових агентств і знайти експертну допомогу для покращення ваших маркетингових стратегій.

Отримуйте максимальний прибуток

Отже, ефективне управління собівартістю реалізованої продукції має першочергове значення для підприємств, які прагнуть досягти максимальної прибутковості. Розуміючи складові, точно розраховуючи собівартість та впроваджуючи стратегічні ініціативи, спрямовані на зниження витрат, компанії можуть позиціонувати себе для досягнення стійкого фінансового успіху. Зниження собівартості – це не просто захід зі скорочення витрат. Це стратегічний підхід до оптимізації бізнес-операцій та максимізації прибутку в сучасному конкурентному ринковому середовищі.